Справочник отдыха в Карпатах

Квантовый Календарь
Мир Солнца Место Отдыха
Фантазия отель в Поляне
Карпатські 100% натуральні вісокогірні ягоди, білі гриби та чаї

Інтеграційні та стабілізаційні основи екологічного туризму

Як уже зазначалося серед основних передумов виникнення екотуризму та екологізації традиційних видів туризму є протиріччя між задоволенням туристського попиту і раціональним використанням туристських ресурсів. В основі цих протиріч знаходиться антропогенне навантаження, що здійснюють туристи на природні і культурно-історичні туристські ресурси. Це навантаження зростає прямо пропорційно темпам росту індустрії туризму, завдяки масовості туризму. Негативний вплив туризму на природні комплекси може бути прямим і непрямим, розмір і особливості якого інколи відразу дуже важко визначити.

Прямий вплив включає:

- винищування представників флори і фауни в процесі полювання, рибальства, витоптування, рубання дерев, збирання плодів, грибів, ягід, коренів, квітів, випалювання кострищ, спричинення з необережності пожеж тощо;
- втручання в природні процеси життєдіяльності рослин і тварин шляхом їх відлякування з постійних місць перебування у процесі проходження маршруту, спостереження та фотографування, шумовим впливом, годівлею, руйнацією гнізд, нір та ін.;
- знищення природних умов рекреаційних територій у процесі створення туристичної інфраструктури та рекреаційію-госнодарської діяльності (вирубування лісів, порушення грунтового покриву, будівництво та експлуатація будівель, доріг, ставків, промисловий розлив мінеральних вод тощо);
- привнесення і поширення інфекцій, захворювань, отруєнь та інших уражень представників флори і фауни, грунту та поверхневих вод через продукти життєдіяльності людини (екскременти, органічні харчові відходи, різноманітні побутові та нспобутові тверді та рідкі відходи тощо).

До непрямого впливу відносяться:

- порушення сталих адаптованих традиційних систем природокористування (у випадку некоректного залучення до туристичної інфраструктури);
- сезонні (відповідно до туристських сезонів) коливання рівнів господарської активності, виробництва та споживання;
- знищення цінних представників флори та фауни для виробництва супутніх туристських товарів (сувенірів тощо);
- загострення соціальних, етнічних, релігійних та ін. протиріч у випадку незнання, неврахувапня або ігнорування місцевих особливостей.

Найбільш вразливими для туристського впливу є малі популяції рідкісних тварин і рослин (ендеміки, релікти) та види, що повільно відтворюються.

Відповідно до основних видів впливу на природні комплекси можуть бути реалізовані прямі та непрямі регулятивні та організаційно-управліиські заходи, щодо їх зменшення та припинення. Варіант прямого управління передбачає нормативно-правове регулювання туристської діяльності, обмеження загальної кількості відвідувачів відповідно до гранично припустимого туристського навантаження па природні комплекси, регламентації та зонування природоохоронних територій і територій природних об'єктів туристського показу, використання спеціальних технологій мінімізації забруднення навколишнього середовища тощо.

Непрямий варіант грунтується на зміні поведінки туристів та представників туристичної індустрії шляхом підвищення рівня їх екологічної освіти, екологічної просвіти місцевого населення, використання засобів

інформаційного впливу (екологічний PR, іміджеві стратегії тощо), виховання культури спілкування (між людьми різних соціальних прошарків, різного майнового стану, міжетнічного, міжрелігійного тощо), формування поважного відношення до місцевих жителів, формування культури екологічного відпочинку (екорекреаційної культури).

Для ефективного управління впливу туризму на природні комплекси необхідно сполучити обидва варіанти. Тому що кожний окремо з них має свою досить специфічну сферу застосування та об'єкти управлінського впливу. А у випадку їх неузгодженості таке управління не тільки не дасть бажаного результату, а взагалі може значно погіршити ситуацію та стати причиною виникнення екологічного лиха чи соціального конфлікту.

В 1996 році Всесвітня туристична організація (WTO), Всесвітня рада з подорожей і туризму (WTTC), організація «Зелений світ» на основі програми дій «Agenda 21» розробили концепцію сталого роз витку подорожей та туризму в XXI сторіччі - «Agenda 21 for travel and tourism industry». Bona адресована національним адміністраціям з туризму, туристським, торговим організаціям, а також безпосереднім споживачам туристських послуг - туристам.

Під сталим розвитком подорожей та туризму розуміється здійснення туристичної діяльності, що відбувається без нанесення збитків туристським ресурсам. Це досягається на основі такої організації та управління туристичною діяльністю та ресурсами (територіями), за якого гармонізуються основні протиріччя між задоволенням туристського попиту і раціональним використанням туристських ресурсів. Для цього необхідно: комплексі; <:• наукове дослідження туризму, як соціокультурноіго феномену XX сторіччя та діяльності, що здійснює прямий та опосередкований вплив на гтиродне середовшчг;

запровадження ресурсозберігаючих технологій в індустрії подорожей та туризму (технологій мінізації збитків довкіллю та інших); перехід на переважне використання туристських ресурсів, що швидко відновлюються; регулювання рівня туристського навантаження на певні території та рівнів використання туристських ресурсів для забезпечення адекватної рівня їх самовіднов-лешія; здійснення заходів спрямованих на відтворення туристських ресурсів; створення відповідної до парадигми сталого розвитку системи туристичної освіти.

Зокрема у «Порядку денному 21 століття для подорожей та туризму» констатується, що індустрія подорожей і туризму зацікавлена у захисті природних і культурних ресурсів, які визначаються ядром туристського бізнесу. Підкреслюється важливість координації спільних зусиль урядів, індустрії туризму та різних громадських неурядових організацій для створення стратегії довгострокового розвитку туризму, указується на важливість партнерства між ними. Перераховуються області пріоритетних дій із визначеними цілями і окреслюються кроки для їх досягнення (зокрема для національних адміністрацій та для туристичних кампаній). Аналізується стратегічна й економічна важливість подорожей і туризму, для сталого розвитку. Для створення життєздатної туристської індустрії пропонується використовувати в розвитку туризму наступні принципи:

- подорожі і туризм повинні допомогти людям у досягненні гармонії з природою;
- подорожі і туризм повинні внести свій внесок у зберігання, захист і відновлення екосистем;
- подорожі і туризм повинні грунтуватися на життєздатних моделях виробництва і споживання;
- політика протекціонізму в торгівлі подорожами і туристськими послугами повинна бути частково або цілком змінена;
- захист навколишнього середовища має складати невід'ємну частину процесу розвитку туризму;
- проблеми розвитку туризму повинні вирішуватися за участю зацікавлених громадян (місцевих жителів), із плануванням рішень, прийнятих на місцевому рівні;
- держави повинні попереджати одна одну щодо природних лих та катастроф, що можуть вплинути безпосередньо на туристів або туристські сфери;
- подорожі і туризм повинні сприяти створенню робочих місць для жінок і місцевих жителів;
- розвиток туризму має забезпечувати і підтримувати культуру й інтереси місцевих мешканців;
- індустрія туризму і подорожей повинна базуватися на міжнародному праві в сфері захисту навколишнього середовища.

Після прийняття зазначеної концепції розпочалася розрахована на п'ять років програма просування виконання її положень та резолюцій у різних регіонах світу. Подальші численні наради конференції та форуми присвячені проблемам сталого розвитку та створення життєздатної туристської індустрії на принципах сталого розвитку у своїх підсумкових документах констатують наступне:

- індустрія туризму має реальний потенціал, щоб внести вклад у життєздатний розвиток з ефективним управлінням і розумним регулюванням. «Порядок денний 21 сторіччя» має бути широко поширений як основний документ розвитку галузі, і виконання всіма сторонами його положень повинно всіляко заохочуватися;
- необхідне тісне співробітництво між споживачами, громадськістю, приватними секторами і туристськими організаціями галузі;
- необхідно мати велику кількість систем виміру прогресу просування до цілей сталого розвитку;
- потрібно управляти процесом розширення туристської інфраструктури відповідно до цілей сталого туризму;
- екологічні податки повинні бути справедливими і не дискримінаційними, а отримані засоби асигновані індустрії туризму для програм з охорони навколишнього середовища;
- міжнародні, національні і місцеві органи фінансування повинні включити життєздатний розвиток туризму як частину критеріїв для відбору на отримання економічної підтримки;
- сучасні дослідження сталого розвитку необхідно негайно впроваджувати в діяльність туроператорів;
- освіта в галузі охорони навколишнього середовища повинно бути посилена, особливо в навчальних закладах, що готують персонал для готелів і туристських фірм;
- реклама відіграє важливу роль для заохочення споживачів і спонукає індустрію, таким чином, працювати за новими принципами. Це необхідно реалізовувати за допомогою: показу відеофільмів у літаках і аеропортах, публікацій статей у часописах для читання в подорожі, оголошень, корисних порад на квитках, дорожніх аксесуарах і брошурах, що містять інформацію для відпочиваючих;
- подальші семінари повинні проводитися в різноманітних регіонах світу, щоб досліджувати застосування принципів «Порядку денного 21 сторіччя» до певних умов та гарантувати при цьому їх всебічне виконання.

Принципи сталого розвитку туризму знайшли також відображення і в Глобальному етичному кодексі туризму, робота над який була почата експертами WTO ще в 1997 р. У преамбулі до документа говориться, що «урочисто приймаючи його, представники світової туристської індустрії, делегати держав, територій, підприємств,

закладів і організацій - членів WTO, мають своєю метою сприяння розвитку відповідального, сталого і загальнодоступного туризму в рамках реалізації права на відпочинок і подорожі при повазі суспільного вибору всіх народів і виражають бажання сприяти встановленню справедливого, відповідального і сталого світового туристського порядку, що буде приносити вигоди всім секторам суспільства в умовах відкритої і конкурентної світової ринкової економіки».

У 2002 році в Йоганнесбурзі відбувся Самміт Землі 2 де були підбиті підсумки 10-ти річної діяльності з реалізації концепції сталого розвитку «Порядку денного 21 сторіччя», актуалізовані основні проблеми з її реалізації, визначені корективи для подальшого виконання і розвитку програми.

Водночас концепція сталого розвитку була неоднозначно сприйнята багатьма науковцями та фахівцями туристичної індустрії. У значній мірі дискусію викликало не сама Концепція та базові принципи а її бренд -«sustainable development (сталий розвиток) словосполучення, що поєднує дві протилежності - сталий (стійке, статичне, ігерухоме) і розвиток (рух, зміна, динаміка) та уособлює основні тенденції XX сторіччя. Цей діалектичний термін не є виключно особливим, так у науці відомі й інші наприклад - динамічна рівновага, енергія спокою та ін.

Підсумовуючи вище наведене зазначимо, що сталий розвиток може бути визначений як динамічний розвиток суспільства, який забезпечує збалансоване задоволення всього спектру потреб теперішнього та майбутнього поколінь, в тому числі у високому рівні життя, якості навколишнього середовища, необхідних природних ресурсах на необмежену будь-якими термінами перспективу13.

Екологічний туризм в контексті сталого розвитку (sustainable ecotourism) передбачає не тільки раціональне використання та відтворення екологічних ресурсів, а також збереження етнокультурного середовища14. Це до певної міри обмежує залучення до екотуризму природо-промислових видів діяльності (полювання, рибальство, збирання грибів і ягід з метою продажу та заготівлі), тому що вилучення у великій кількості природних компонентів призводить до порушення природного балансу і суперечить принципам екотуризму. Разом з тим необхідним є створення екотуристичної інфраструктури, спрямованої, насамперед, на збереження природного середовища, а не на задоволення вимог комфортабельного відпочинку на природі. Тобто рекреаційна функція еко-туристисної інфраструктури має підпорядковуватися природоохоронній.

...


Джерело: Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с. (подані матеріали (анотації розділів книги) можливо використовувати лише для ознайомлення. Всі права належать їх авторам. Шукайте книжку у книжкових магазинах)

Передмова
Розділ 1. Екологічний туризм
1.1. Принципи, функції та завдання екологічного туризму
1.2. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму
1.3. Інтеграційні та стабілізаційні основи екологічного туризму
Розділ 2. Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного турихму
2.1. Іноваційні основи менеджменту екологічного туризму
2.2. Науково-методичні основи менеджменту екологічного туризму
2.3. Конструктивно-географічні та дидактичні основи фахової підготовки менеджера екологічного туризму
Розділ 3. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
3.1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
3.2. Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу
3.3. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування
3.4. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин
3.5. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту екологічного туризму
3.6. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму
3.7. Екотуристичний потенціал та специфічні риси екотуристського продукту
Розділ 4. Реалізація концепції геомаркетингу екологічного туризму
4.1. Особливості геомаркетиніу екологічного туризму
4.2. Розробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. Маркетинговий профіль екотуриста
4.2.2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі
4.3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації
Висновки



Другие рекомендованные объекты

Славутич Закарпатье в Поляне

СЛАВУТИЧ ЗАКАРПАТЬЕ

с. Поляна, Закарпатье
Номера с минеральной водой, открытый бассейн, кафе, хорошие цены
Золотая Подкова

ЗОЛОТАЯ ПОДКОВА

с. Андреевка, Закарпатье
Турбаза с озерами, деревянными коттеджами, открытым бассейном, рестораном-колыбой, детской площадкой
Эльдорадо

ЭЛЬДОРАДО

с. Солочин, Закарпатье
Турбаза с деревянными коттеджами, рестораном, в 100 метрах от санатория "Квитка Полонины"
Турбаза Поляна Квасова

ПОЛЯНА КВАСОВА

с. Поляна, Закарпатье
Коттеджи на 8 человека, ресторан, детская площадка, вокруг лес, до санатория "Солнечное Закарпатье" 400 метров

Поляна, Свалявский район

Информация по этому региону Карпат


>>>>> Карпаты (области): Закарпатская, Ивано-Франковская, Львовская, Черновицкая

>>>> Про Закарпатскую область: туробъекты Закарпатья, география Закарпатья, водные ресурсы в Закарпатье, флора и фауна Закарпатья, климат Закарпатья, заповедные места Закарпатья, пещеры Закарпатья, население Закарпатья, культура, исскуство Закарпатья, закарпатская музыка, монастыри, церкви в Закарпатье, замки Закарпатья, история Закарпатья, экскурсоводы по Закарпатью

>>>> Закарпатская область (районы и курорты):
Береговский район: Бэнэ, Берегово, Боржава, Вары, Великая Бегань, Великие Береги, Геча, Дыйда, Квасово, Косонь, Мужиево, Оросиево, Четфалва, Чома, Яноши
Великоберезнянский район: Великий Березный, Волосянка, Вышка (Красия), Забродь, Княгиня, Кострино, Малый Березный, Русский Мочар, Соль, Ставное
Виноградовский район: Виноградов, Пийтерфолво, Тисобикень
Воловецкий район: Верх. Грабовница, Воловец, Гукливый, Ждениево, Латорка, Нижние Ворота, Пашковцы, Подполозье, Скотарское
Иршавский район: Бронька, Долгое, Иршава, Осой, Суха
Межгорский район: Верхний Студеный, Изки, Колочава, Майдан, Межгорье, Нижний Студеный, Пилипец, Подобовец, Синевир, Синевирская Поляна
Мукачевский район: Бобовище, Великие Лучки, Карпаты, Мукачево, Синяк, Чинадиево
Перечинский район: Дубриничи, Заречево, Лумшоры, Мокра, Перечин, Турьи Реметы, Турья Пасека, Турья Поляна
Раховский район: Великий Бычков, Деловое, Драгобрат, Квасы, Лазещина, Луг, Рахов, Ростоки, Черная Тиса, Ясиня
Свалявский район: Ганьковица, Голубиное, Павлово, Поляна, Свалява, Солочин, Стройное, Сусково, Уклин, Яковское
Тячевский район: Бедевля, Буштыно, Великая Уголька, Ганичи, Грушевое, Дубовое, Калины, Красная, Кричево, Нересница, Нижняя Апша, Новобарово, Ольховцы, Солотвино, Терново, Тячево, Усть-Чорна
Ужгородский район: Ужгород, Андреевка, Анталовцы, Барвинок, Каменица, Кинчеш, Невицкое, Ореховица, Ярок
Хустский район: Вышково, Драгово, Иза, Нижнее Селище, Хуст, Шаян


>>> Все объекты курорта Поляна: Фантазия отель, Славутич-Закарпатье отель, Поляна Квасова турбаза, Серебрянный Водограй отель, 8 корпус Солнечное Закарпатье отель, Здравница Карпат отель, Панорама отель, Эдельвейс отель, Панорама у Эрики коттедж, Смерековый двор коттедж, Карпатский Краевид отель, Аква Вита Поляна отель, Панорама Карпат таунхаус, Лилея отель, У Дмитрия коттедж, Амулет коттедж, Астория отель, Джерело квартира, Дом в Поляне, Дом Федорчуков коттедж, Злата Вежа отель, Карина турбаза, Каса Фамильяр Cassa Familiar отель, Катерина отель, Квартира Поляна, Квартира Солнечное Закарпатье, Квартира в Поляне, Квеле Поляна отель, Квитка Закарпатья отель, Континент отель, Краевид отель, Парадиз отель, Поляна санаторий, Поляна-М-Гортензия отель, Рейкарц Поляна (Reikartz) отель, Ромашка квартира, Сила Любви коттедж, Солнечная Долина санаторий, Солнечная Поляна санаторий, Солнечное Закарпатье санаторий, Солнечный отель, Сольва отель-санаторий, София отель, Талисман коттедж, У Любы коттедж, У Людмилы коттедж, У Надежды коттедж, У Татьяны коттедж, У Фёдора коттедж, У Эли коттедж, Файна Поляна коттедж, Фортуна отель, Шафран отель