вантовый  алендарь
 упить чан карпатский
ћир —олнца ћесто ќтдыха
‘антази€ отель в ѕол€не
“уристическа€ база «олота€ ѕодкова
ѕанорама ” Ёрики в ѕол€не

≤новац≥йн≥ основи менеджменту еколог≥чного туризму




ƒосл≥дженн€ у сфер≥ менеджменту еколог≥чного туризму багато в чому нос€ть ≥нновац≥йний характер. ÷е стосуЇтьс€:

- ун≥кальноњ рол≥ еколог≥чного туризму в урбокомпенсац≥йн≥й рекреац≥њ та управл≥нн≥ урбан≥зац≥йними процесами;
- ≥нтегруючого та дидактичного значенн€ еколог≥чного туризму, шо виводить його на надвидовш≥ системний р≥вень особливого напр€мку в туризм≥, €к школи сп≥лкуванн€ з природним середовищем;
- проблем становленн€ та перспектив розвитку, особливостей управл≥нн€, завдань ≥ функц≥й менеджменту еколог≥чного туризму;
- вимог до менеджера еколог≥чного туризму ≥ специф≥ки його д≥€льност≥ в ц≥й сфер≥.

¬одночас дуже глибокого досл≥дженн€ потребуЇ визначенн€ напр€мк≥в формуванн€ теоретичноњ та методичноњ бази менеджменту еколог≥чного туризму. ќсобливу увагу сл≥д звернути на розкритт€ системоформуючоњ рол≥ менеджменту еколог≥чного туризму, зм≥сту фаховоњ д≥€льност≥ менеджера в цьому важливому ≥ в≥дпов≥дальному напр€мку туризму, його значенн€ в конструктивному, з позиц≥њ географ≥њ розв'€занн≥ багатоплановоњ проблеми рац≥онального природокористуванн€, охорони ≥ в≥дтворенн€ природного ≥ соц≥окультурного середовища. ÷е вимагаЇ розробки конструктивно-географ≥чних основ управл≥нн€ еколог≥чним туризмом.

”правл≥нн€ еколог≥чним туризмом означаЇ на€вн≥сть кер≥вних (управл≥нських), спр€мовуючих ≥ орган≥зац≥йних засад у його зд≥йсненн≥. ѕоза ними еколог≥чний туризм не в змоз≥ реал≥зувати своЇ системоутворююче призначенн€ €к конструктивного регул€тивного чинника рац≥онального природокористуванн€ та природоохоронноњ д≥€льност≥. Ѕез них еколог≥чний туризм не може в≥дбутис€ €к сусп≥льно та економ≥чно значуще €вище. –еал≥зуютьс€ ц≥ засади, насамперед, через систему менеджменту еколог≥чного туризму. —аме менеджмент забезпечуЇ економ≥чний ≥ соц≥альний розвиток, визначаючи усп≥хи орган≥зац≥њ в конкурентн≥й боротьб≥ на ринку20.

…ого специф≥ка пол€гаЇ в тому, що прагненн€ до отриманн€ прибутку в≥д еколог≥чного туризму орган≥чно сполучаЇтьс€ з формуванн€м ≥ реал≥зац≥Їю комплексу р≥зноман≥тних заход≥в, €к≥ мають саме природоохоронн≥ ц≥л≥. “ому менеджмент еколог≥чного туризму дозвол€Ї

20 ћескон ћ., јльберт ћ., ’едоури ‘. ќснови мсисджмента. - ћ., 2001.

дос€гти компром≥су м≥ж притаманним ринков≥й економ≥ц≥ прагненн€м до прибутку ≥ захистом навколишнього природного середовища в≥д негативного впливу туристичноњ д≥€льност≥. ≤ щодо цього менеджмент еколог≥чного туризму не Ї вин€тком.

” туристичн≥й галуз≥ д≥Ї велика к≥льк≥сть орган≥зац≥й, що розробл€ють ≥ реал≥зують р≥зноман≥тн≥ туристськ≥ продукти. ≤ далеко не вс≥ орган≥зац≥њ, що зайн€т≥ у сфер≥ екотуризму, витримують удари конкуренц≥њ й одержують прибутки, необх≥дн≥ дл€ продовженн€ власноњ д≥€льност≥ на ринку. ≤ залежить це, в першу чергу, в≥д того, на ск≥льки вдало орган≥зац≥њ зд≥йснюють менеджмент.

 ращих економ≥чних результат≥в дос€гають т≥льки т≥ з них, що залучають б≥льшу к≥льк≥сть турист≥в. ј дл€ цього вони повинн≥ розробити ≥ запропонувати туристичному ринку ц≥кав≥ екотуристичн≥ продукти - екотури, екостежки, зм≥стовн≥ екотуристичн≥ програми, екоекс-курс≥њ, широкий наб≥р р≥зноман≥тних послуг ≥ товар≥в, високо€к≥сний р≥вень орган≥зац≥њ обслуговуванн€ турист≥в.

ћенеджмент - це сфера д≥€льност≥, про €ку потенц≥йний турист не повинен нав≥ть ≥ знати. “ут усе маЇ бути заздалег≥дь продумано, заплановано, проанал≥зовано, розраховано, пророблено та погоджено з багатьма ≥ншими орган≥зац≥€ми. ƒо ц≥Їњ сфери сл≥д залучати величезн≥ обс€ги р≥зноман≥тноњ ≥нформац≥њ. ≤накше кажучи, сучасн≥ потреби туристичного ринку не може бути задоволено без менеджменту, €кому належить пров≥дна роль у справ≥ насиченн€ ринку високо€к≥сними екоту-ристськими продуктами. ј њх споживач≥ - туристи та в≥дпочиваюч≥ - сам≥ визначають, кому ≥ чому в≥ддати перевагу, «обираючи» тим самим туристичн≥ орган≥зац≥њ, що краще працюють та в≥дпов≥дно мають б≥льш ефективну систему менеджменту.

ќтже, менеджмент еколог≥чного туризму покликаний створити систему управл≥нськоњ д≥€льност≥, спр€мовану на найкраще задоволенн€ потреб людей в активному в≥дпочинку, оздоровленн≥, ≥нтелектуальному розвитку (прогул€нки, екскурс≥њ, тури та подорож≥), що реал≥зуЇтьс€ через орган≥чне усв≥домлене сп≥лкуванн€ з природою на основ≥ взаЇмноњ вигоди, або скоменеджментського принципу «виграти - виграти». Ћюдина одержуЇ певний ф≥зичний, психолог≥чний, ≥нтелектуальний та емоц≥йний запас ст≥йкост≥, природа при цьому зазнаЇ м≥н≥мальних вплив≥в ≥ насл≥дк≥в ≥ може самов≥дтворюватис€.

÷€ система передбачаЇ першочергову ор≥Їнтац≥ю туристичних орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств в ринкових умовах на потреби конкретних споживач≥в ≥ орган≥зац≥ю виробництва таких екологом≥стких тур≥в, туристських послуг ≥ товар≥в, що користуютьс€ попитом ≥ можуть принести потенц≥йний прибуток.

‘ункц≥онуванн€ менеджменту €к системи орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ д≥€льност≥ ірунтуЇтьс€ на виконанн≥ загальних ≥ спец≥альних орган≥зац≥йних ≥ управл≥нських функц≥й, використанн≥ р≥зноман≥тних метод≥в, засоб≥в, форм ≥ структур управл≥нн€ ≥з залученн€м та обробкою великих обс€г≥в ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл€ п≥дготовки ≥ прийн€тт€ управл≥нських р≥шень. «а допомогою ц≥Їњ системи плануютьс€, розробл€ютьс€ ≥ зд≥йснюютьс€ р≥зноман≥тн≥ заходи, насамперед, у таких ключових галуз€х д≥€льност≥ менеджменту, €к маркетинг, ≥нновац≥њ, людськ≥ ресурси, ф≥нансов≥ та матер≥альн≥ ресурси, продуктивн≥сть, соц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть, прибуток тощо.

„астков≥ результати кожного етану орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ д≥€льност≥ взаЇмод≥ють ≥ взаЇмовпливають один на одного та сполучаютьс€ врешт≥-решт в Їдиний результат менеджменту орган≥зац≥њ, що виражаЇтьс€ через розм≥р та динам≥ку отриманого нею прибутку.

ѕров≥дною й найб≥льш складною сферою д≥€льност≥ менеджменту Ї людськ≥ ресурси орган≥зац≥њ - њњ персонал. ” сучасних умовах њх знанн€, вм≥нн€, навички, досв≥д, ≥н≥ц≥атива, п≥дприЇмлив≥сть, здатн≥сть д≥€ти самост≥йно, приймаючи в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн€, стають все б≥льш важливим стратег≥чним ресурсом пор≥вн€но з ф≥нансовим ≥ виробничим кап≥талом.

—учасний менеджмент грунтуЇтьс€ на нос≥€х нових ≥дей та ≥нновац≥й, спроможних ≥нтегрувати орган≥зац≥ю ≥ привести њњ до усп≥ху21. ÷ього не можна домогтис€ в≥д байдужих роб≥тник≥в, малоосв≥чених та нед≥Їздатних або таких, що не переймаютьс€ загальною справою орган≥зац≥њ та не бажають спри€ти своЇю працею й ≥нтелектом њњ зростанню та розвитку. ” цьому пол€гаЇ складн≥сть менеджменту - вир≥шенн€ завдань, без чого неможливо розраховувати на усп≥шну сусп≥льно-економ≥чну д≥€льн≥сть орган≥зац≥њ в сучасних ринкових умовах.

ћенеджмент еколог≥чного туризму покликаний впровадити у практику природоохоронноњ д≥€льност≥ ринков≥ в≥дносини, наповнити ринковим механ≥змом всю систему екоуправл≥нськоњ д≥€льност≥. « огл€ду на те, що в усьому св≥т≥ еколог≥чний туризм набуваЇ ≥нтенсивного розвитку, менеджмент еколог≥чного туризму маЇ бути спр€мований па ≥нновац≥йний п≥дх≥д, на створенн€ нових екотуристських продукт≥в ринковоњ новизни, на пост≥йне удосконаленн€ вс≥х аспект≥в екотуристичпоњ д≥€льност≥.

...


ƒжерело: ƒмитрук ќ.ё. ≈колог≥чний туризм: сучасн≥ концепц≥њ менеджменту ≥ маркетингу. -  .: јльтерпрес, 2004. - 192 с. (подан≥ матер≥али (анотац≥њ розд≥л≥в книги) можливо використовувати лише дл€ ознайомленн€. ¬с≥ права належать њх авторам. Ўукайте книжку у книжкових магазинах)

ѕередмова
–озд≥л 1. ≈колог≥чний туризм
1.1. ѕринципи, функц≥њ та завданн€ еколог≥чного туризму
1.2. √носеолог≥чн≥ та ≥сторичн≥ основи еколог≥чного туризму
1.3. ≤нтеграц≥йн≥ та стаб≥л≥зац≥йн≥ основи еколог≥чного туризму
–озд≥л 2.  онструктивно-географ≥чн≥ основи менеджменту еколог≥чного турихму
2.1. ≤новац≥йн≥ основи менеджменту еколог≥чного туризму
2.2. Ќауково-методичн≥ основи менеджменту еколог≥чного туризму
2.3.  онструктивно-географ≥чн≥ та дидактичн≥ основи фаховоњ п≥дготовки менеджера еколог≥чного туризму
–озд≥л 3. ≈колог≥чний туризм в систем≥ еколог≥чного геомаркетингу
3.1. “еоретико-методолог≥чн≥ та практичн≥ засади еколог≥чного геомаркетингу
3.2. ≈колог≥чний туризм в систем≥ урбоеколог≥чного маркетингу
3.3.  онцепц≥€ геомаркетингу еколог≥чного туризму €к базовоњ основи сталого рекреац≥йного природокористуванн€
3.4. ≈колог≥чний туризм у систем≥ сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин
3.5. —усп≥льно-економ≥чн≥ основи та економ≥чний зм≥ст стратег≥чного менеджменту еколог≥чного туризму
3.6. —усп≥льно-економ≥чн≥ чинники розвитку еколог≥чного туризму
3.7. ≈котуристичний потенц≥ал та специф≥чн≥ риси екотуристського продукту
–озд≥л 4. –еал≥зац≥€ концепц≥њ геомаркетингу еколог≥чного туризму
4.1. ќсобливост≥ геомаркетин≥у еколог≥чного туризму
4.2. –озробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. ћаркетинговий проф≥ль екотуриста
4.2.2. —тратег≥њ збуту ≥ прогнозуванн€ потенц≥йного попиту в еколог≥чному туризм≥
4.3. ≈котуристичн≥ геомаркетингов≥ комун≥кац≥њ
¬исновки

 

«акарпатской области

Ѕесплатно получить клиентов с Ѕукинга реально

Booking.com



ѕро «акарпатскую область
«акарпатска€ область
“уробъекты «акарпать€
√еографи€ «акарпать€
¬одные ресурсы в «акарпатье
‘лора и фауна «акарпать€
 лимат «акарпать€
«аповедные места «акарпать€
ѕещеры «акарпать€
Ќаселение «акарпать€
 ультура, исскуство «акарпать€
«акарпатска€ музыка
ћонастыри, церкви в «акарпатье
«амки «акарпать€
»стори€ «акарпать€
Ёкскурсоводы по «акарпатью

“уробъекты по районам:
Ѕереговский район
¬еликоберезн€нский район
¬иноградовский район
¬оловецкий район
»ршавский район
ћежгорский район
ћукачевский район
ѕеречинский район
–аховский район
—вал€вский район
“€чевский район
”жгородский район
’устский район

ѕол€на  васова
«акарпатье, село ѕол€на
 оттедж на 8 человек
Ќа территории базы закарпатска€ колыба, футбольное поле, сауна
—лавутич «акарпатье
«акарпатье, село ѕол€на
“ри корпуса с номерами разных категорий. ¬анны с минеральной водой! Ќизкие цены! —вой открытый бассейн!



“еги страницы


ƒругие рекомендованные объекты

—лавутич «акарпатье в ѕол€не

—Ћј¬”“»„ «ј ј–ѕј“№≈

с. ѕол€на, «акарпатье
Ќомера с минеральной водой, открытый бассейн, кафе, хорошие цены
«олота€ ѕодкова

«ќЋќ“јя ѕќƒ ќ¬ј

с. јндреевка, «акарпатье
“урбаза с озерами, дерев€нными коттеджами, открытым бассейном, рестораном-колыбой, детской площадкой
Ёльдорадо

ЁЋ№ƒќ–јƒќ

с. —олочин, «акарпатье
“урбаза с дерев€нными коттеджами, рестораном, в 100 метрах от санатори€ " витка ѕолонины"
“урбаза ѕол€на  васова

ѕќЋяЌј  ¬ј—ќ¬ј

с. ѕол€на, «акарпатье
 оттеджи на 8 человека, ресторан, детска€ площадка, вокруг лес, до санатори€ "—олнечное «акарпатье" 400 метров

»нформаци€ по этому региону  арпат


>>>>>  арпаты (области): «акарпатска€, »вано-‘ранковска€, Ћьвовска€, „ерновицка€

>>>> ѕро «акарпатскую область: туробъекты «акарпать€, географи€ «акарпать€, водные ресурсы в «акарпатье, флора и фауна «акарпать€, климат «акарпать€, заповедные места «акарпать€, пещеры «акарпать€, население «акарпать€, культура, исскуство «акарпать€, закарпатска€ музыка, монастыри, церкви в «акарпатье, замки «акарпать€, истори€ «акарпать€, экскурсоводы по «акарпатью

>>>> «акарпатска€ область (районы и курорты):
Ѕереговский район: Ѕэнэ, Ѕерегово, Ѕоржава, ¬ары, ¬елика€ Ѕегань, ¬еликие Ѕереги, √еча, ƒыйда,  васово,  осонь, ћужиево, ќросиево, „етфалва, „ома, яноши
¬еликоберезн€нский район: ¬еликий Ѕерезный, ¬олос€нка, ¬ышка ( раси€), «абродь,  н€гин€,  острино, ћалый Ѕерезный, –усский ћочар, —оль, —тавное
¬иноградовский район: ¬иноградов, ѕийтерфолво, “исобикень
¬оловецкий район: ¬ерх. √рабовница, ¬оловец, √укливый, ∆дениево, Ћаторка, Ќижние ¬орота, ѕашковцы, ѕодполозье, —котарское
»ршавский район: Ѕронька, ƒолгое, »ршава, ќсой, —уха
ћежгорский район: ¬ерхний —туденый, »зки,  олочава, ћайдан, ћежгорье, Ќижний —туденый, ѕилипец, ѕодобовец, —иневир, —иневирска€ ѕол€на
ћукачевский район: Ѕобовище, ¬еликие Ћучки,  арпаты, ћукачево, —ин€к, „инадиево
ѕеречинский район: ƒубриничи, «аречево, Ћумшоры, ћокра, ѕеречин, “урьи –еметы, “урь€ ѕасека, “урь€ ѕол€на
–аховский район: ¬еликий Ѕычков, ƒеловое, ƒрагобрат,  васы, Ћазещина, Ћуг, –ахов, –остоки, „ерна€ “иса, ясин€
—вал€вский район: √аньковица, √олубиное, ѕавлово, ѕол€на, —вал€ва, —олочин, —тройное, —усково, ”клин, яковское
“€чевский район: Ѕедевл€, Ѕуштыно, ¬елика€ ”голька, √аничи, √рушевое, ƒубовое,  алины,  расна€,  ричево, Ќересница, Ќижн€€ јпша, Ќовобарово, ќльховцы, —олотвино, “ерново, “€чево, ”сть-„орна
”жгородский район: ”жгород, јндреевка, јнталовцы, Ѕарвинок,  аменица,  инчеш, Ќевицкое, ќреховица, ярок
’устский район: ¬ышково, ƒрагово, »за, Ќижнее —елище, ’уст, Ўа€н