—правочник отдыха в  арпатах

 вантовый  алендарь
ћир —олнца ћесто ќтдыха
‘антази€ отель в ѕол€не
ƒобавить ¬аш объект и привлечь туристов
 арпатськ≥ 100% натуральн≥ в≥соког≥рн≥ €годи, б≥л≥ гриби та чањ

√носеолог≥чн≥ та ≥сторичн≥ основи еколог≥чного туризму




ќдн≥Їю з фундаментальних основ еколог≥чного туризму, що декларуЇтьс€ у  онституц≥њ ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ —каутського –уху Ї « онцепц≥€ ц≥л≥сност≥ природного св≥ту»11. ¬она п≥дносить на ч≥льне м≥сце ≥дею збереженн€ природи, €ка завжди дл€ скаута була дуже важливою. ÷е значить, що кожна людина за дл€ дос€гненн€ своЇњ мети, маЇ використовувати природн≥ ресурси таким чином, щоб не порушувати стаб≥льн≥сть та гармон≥ю природного св≥ту.

¬≥дгуком на поширенн€ скаутського руху в стало виникненн€ у «ах≥дн≥й ”крањн≥ у 1910-11 рр. молод≥жних товариств «—≥ч» та «ѕласт». „лени €ких на кшталт скаут≥в п≥д час туристських поход≥в п≥знавали природу та звичањ р≥дного краю, виробл€ли навички участ≥ в таборуванн≥, р€т≥вництв≥, тощо.

—портивно-пожежне товариство «—≥ч» було засноване в 1910 р. на —тан≥славщин≥. ¬оно орган≥зовувало екскурс≥њ, походи, п≥д час €ких молодь навчалас€ ор≥Їнтуватись на м≥сцевост≥, складати картосхеми, ставити намети, розпалювати вогнища, зараджувати л≥совим пожежам тощо.

ѕертп≥ «пластов≥» гуртки в √аличин≥ було засновано у Ћьвов≥ ѕ. ‘ранком (сином ≤. ‘ранка) та ≤. „молою в 1911 р.  оли гуртки зм≥цн≥ли та набули сили в≥дбулас€ перша прис€га «пластового» гуртка при јкадем≥чн≥й г≥мназ≥њ у Ћьвов≥ - 12 кв≥тн€ 1912 p., орган≥затором €кого став ќ. “исовський, цю дату вважають оф≥ц≥йним початком «ѕласту», €к системи патр≥отичного вихованн€ украњнськоњ молод≥.

Ќайголовн≥шим напр€мом д≥€льност≥ «ѕласту» були туристськ≥ походи та створенн€ мандр≥вних ≥ пост≥йних табор≥в, де молодь у процес≥ активного п≥знанн€ природного середовища та отримувала досв≥д та навички таборуванн€, набувала ф≥зичного й в≥йськово-спортивного вишколу, п≥двищувала свою нац≥ональну св≥дом≥сть. ќдин з найперших мандр≥вних «пластових» табор≥в орган≥зував ≤. „мола в 1913 p., а з 1914 р. п≥д проводом ѕ. ‘ранка почав д≥€ти пост≥йний пластовий таб≥р. ƒл€ координуванн€ «пластового» руху створюЇтьс€ ¬ерховна ѕластова рада (¬ѕ–). ѕроте перша св≥това в≥йна та наступн≥ под≥њ на певний час припинили д≥€льн≥сть цього товариства. ¬≥дновив свою активну д≥€льн≥сть на те-рен≥ ”крањни «ѕласт» вже т≥льки з проголошенн€м незалежност≥ 1992 р.

Ќаступний розвиток основ еколог≥чного туризму в≥дбувавс€ у пер≥од пол≥тики «украњн≥зац≥њ», €ку проводили б≥льшовики в 1923 - 1933 pp. ” ход≥ нац≥онально-культурного в≥дродженн€ в ”крањн≥ значноњ ваги набула туристсько-екскурс≥йна справа. ≈кскурс≥њ розгл€дались €к важливий ≥нструмент, метод виховноњ, культурпо-п≥знавальноњ роботи серед широких верств населенн€.

–озвиток екскурс≥йноњ справи п≥дтримували €к культурно-наукова громадськ≥сть, так ≥ б≥льшовицький ур€д ”крањни, хоча завданн€ в них були р≥зн≥. ¬≥дом≥ вчен≥, ≥сторики, археологи, етнографи, краЇзнавц≥ - ћ. √ру-шевський, ¬. ўербина, …. √ермайзе, ¬. јртоболевсь-кий, ƒ. ўербак≥вський, ћ. Ѕ≥л€ш≥вський, —. –усова, —. Ѕаран-Ѕутович, ¬. ƒроздов, ¬. ƒубровський, Ѕ. ѕи-лппенко, ¬. ЎугаЇвський та багато ≥нших, - €к≥ сто€ли б≥л€ виток≥в туристсько-екскурс≥йноњ справи, намагалис€ за допомогою широкого застосуванн€ екскурс≥й просв≥тити народ, в≥дродити його ≥сторичну пам'€ть, поглибити ≥сторичн≥ знанн€, закласти у св≥дом≥сть численних екскурсант≥в необх≥дн≥сть збер≥гати пам'€тки минулого, нац≥онально-культурну спадщину, тобто спри€ти духовному розвитку народу.

Ќаприк≥нц≥ 20-х pp. парт≥йно-державним кер≥вниц-≥њ≥ом в ”крањн≥ було вз€то курс на подальшу ≥деолог≥зац≥ю сусп≥льно-пол≥тичного житт€, пересл≥дуванн€ оудь-€ких про€в≥в нац≥ональноњ культури, зм≥цненн€ стал≥нськоњ репресивноњ системи. «начну частину украњнськоњ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ, насамперед учених ≥сторик≥в, географ≥в, краЇзнавц≥в, €к≥ працювали на нив≥ ≥л'л≥.турно-нац≥онального в≥дродженн€ було репресовано. ÷ентрал≥зована система туристсько-екскурс≥йних за-≥,ч;≥д≥н почала працювати на задоволенн€ ≥деолог≥чних ≥и≥мог парт≥йного кер≥вництва.

¬ цей час на зах≥дноукрањнських земл€х у склад≥ ѕольщ≥, „ехословаччини та –умун≥њ спостер≥галис€ ≥ \ож≥ за зм≥стом, але в≥дм≥нн≥ за формою процеси. “ут ≥урнзм залишавс€ справою передовоњ украњнськоњ громадськост≥.

” 20-х pp. XX ст., з≥ зростанн€м чисельност≥ шану-нл≥ьпик≥в туристсько-краЇзиавчих подорожей у зах≥дн≥й N ≥.рлњп≥, перед його орган≥заторами постала потреба ¦ .(≥'≥ диати зусилл€ окремих турист≥в у Їдин≥й орган≥зац≥њ.

“аким об'Їднанн€м стало краЇзнавчо-туристське товариство «ѕлай», зас≥юване у жовтн≥ 1924 р. у Ћьвов≥. …ого фундаторами були в≥дом≥ краЇзнавц≥ й ≥сторики ≤.  рип'€ксвич, Ѕ. януш, ™, ѕел енський та ё. ѕол€нский. ѕершим головою товариства було обрано авторитетного адвоката ≥ громадського д≥€ча ¬. —таросольського. —татут «ѕлаю» передбачав поширенн€ д≥€льност≥ товариства на всю територ≥ю Ћьв≥вського, “ерноп≥льського, —тан≥славського та  рак≥вського воЇводств. ћетою д≥€льност≥ орган≥зац≥њ декларувалос€ «досл≥дженн€ р≥дного краю та ≥нших земель, розповсюдженн€ з≥браних про них в≥домостей, нагромадженн€ ≥ опрацюванн€ наукових та туристичних матер≥ал≥в». ¬иокремлювались також нам≥ри вивчати й охорон€ти пам'€тки ≥стор≥њ, культури та природних форм, збирати й збер≥гати р≥зноман≥тн≥ предмети старовини, зразки народного мистецтва та народних промисл≥в.

¬ажливим внеском у розвиток основ еколог≥чного туризму в контекст≥ п≥знанн€ та збереженн€ природи р≥дного краю, стала видавнича д≥€льн≥сть товариства. ¬ лютому 1925 р. €к безоплатний двотижневий додаток до газети ≤. “иктора «Ќовий час» вийшов перший номер «“уристи-ки ≥ краЇзнавства». –едактором виданн€ став ≤.  рип'€кевич. „асопис вм≥щував матер≥али природознавчого, археолог≥чного й етнограф≥чного характеру, зв≥ти про д≥€льн≥сть товариства, хрон≥ку краЇзнавчого житт€, публ≥кував матер≥али, присв€чен≥ окремим м≥сцевост€м √аличини, а також нариси з ≥стор≥њ туризму та краЇзнавства.

” 1937 р. «ѕлай» знайшов можливост≥ дл€ виданн€ власного спец≥ального часопису на добров≥льних засадах «ѕаша Ѕатьк≥вщина». –едакц≥ю очолив в≥домий галицький л≥тературознавець ¬. ўурат. ¬иданн€ швидко завоювало попул€рн≥сть завд€ки квал≥ф≥ковано написаними ц≥кавими матер≥алами. Ќа стор≥нках «Ќашоњ Ѕатьк≥вщини» публ≥кували своњ прац≥ ћ. јндрус€к, —. √айдучок,

ћ. √авд€к, ¬. ƒорошенко, ‘.  оковський, ћ.  ордуба, ≤.  рип'€кевич, ¬.  уб≥йович, Ћ. ћаслов, я. ≥ —. ѕастернаки, ≤. —вЇнц≥цький, ћ. —м≥шко, ¬. ўурат та ≥н.  р≥м наукових досл≥джень у галуз≥ м≥сцевоњ ≥стор≥њ та природознавства, часопис також друкував методичн≥ порадники та програмн≥ статт≥ з питань теоретичноњ п≥дготовки й орган≥зац≥њ краЇзнавчого руху.

 р≥м краЇзнавчо-туристського товариства «ѕлай» на зах≥дноукрањнських земл€х були й ≥нш≥ туристськ≥ орган≥зац≥њ.

” кв≥тн≥ 1910 р. група любител≥в мандр≥вок м. —тан≥слава сформувала орган≥зац≥йний ком≥тет дл€ створенн€ товариства «„орногора», до €кого ув≥йшли — —теблицький, Ћ. √а€новський, я. √рушкевич, …. Ѕ≥линський, ≤. —тасинець, ќ.  аратницький, —. Ќи-кифорак, ¬. янович, ќ. Ѕорик, — √аванська, “. ћацьк≥в, —. —люсарчук, Ћ. „ачковський, €к≥ також одночасно очолювали низку ≥нших культурно-просв≥тницьких орган≥зац≥й.

”крањнське туристське товариство «„орногора» ставило перед собою наступн≥ завданн€: п≥знанн€ краю, г≥р √аличини, Ѕуковини, јльп ≥ “атр; збиранн€ матер≥ал≥в про ц≥ гори; аг≥тац≥€ та пропаганда серед турист≥в ≥ досл≥дник≥в природи; сп≥впрац€ з ≥ншими туристськими товариствами та орган≥зац≥€ми у Ћьвов≥, «”горським карпатським товариством» ≥ польським “атшанським товариством, обм≥н науковими матер≥алами та досв≥дом роботи; наданн€ методичноњ та практичноњ допомоги п≥д час проведенн€ мандр≥вок.

ƒл€ виконанн€ цих завдань планувалось зд≥йснювати: збори ≥ сп≥льн≥ мандр≥вки; виставки ≥ науков≥ туристськ≥ зв≥ти; виданн€ р≥зноман≥тних публ≥кац≥й (часопису, наукових статей, поштових лист≥вок з краЇвидами г≥р, опис≥в маршрут≥в, картограф≥чного матер≥алу); буд≥вництво та догл€д за туристськими притулками, мостами, стежками, дорогами; маркуванн€ маршрут≥в у горах; буд≥вництво л≥тньоњ бази (табору); утриманн€ в горах штатних прац≥вник≥в (пров≥дник≥в, г≥рськоњ сторож≥).

ƒл€ любител≥в мандр≥вок почали виходити статт≥, нариси, монограф≥њ з туристсько-краЇзнавчоњ проблематики, серед них найб≥льшою попул€рн≥стю користувалис€ «“уристика» ј. Ѕудзиновського, «ѕрогул€нки в наш≥ гори» “. ‘ранка, «√алицьке краЇзнавство» ё. ÷елевича, «ќпис р≥дного краю» та «ћала географ≥€ ”крањни» –. «аклинського, «ѕров≥дник но √аличин≥» ћ. ќрловича.

“уристськ≥ товариства «ѕлай» та «„орногора» т≥сно координували роботу з багатьма культурно-просв≥тницькими структурами, школами, €к≥ в своњй д≥€льност≥ використовували активн≥ туристсько-краЇзнавч≥ подорож≥ €к найкращий зас≥б нац≥онально-патр≥отичного вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€.

ѕрактичним результатом активноњ сп≥впрац≥ «„ор-ногори» та «ѕлаю» в галуз≥ розвитку активного туризму стала маршрутизац≥€ та сп≥льна розбудова й утриманн€ туристських притулк≥в ≥ дом≥вок, зокрема на полонин≥ ѕл≥сце, б≥л€ г≥р √рофи, ƒовбушанки, —ивул≥ та на перевалах «–иж≥» й «—толи», встановленн€ дороговказ≥в та маркуванню син≥ми й жовтими кольорами маршрут≥в з ќсмолоди через √органи до “атарова, утриманн€ штатних прац≥вник≥в (г≥рськоњ сторож≥, в обов'€зки €коњ входило прийманн€ ≥ розм≥щенн€ мандр≥вник≥в, догл€д ≥ ремонт притулк≥в, та пров≥дник≥в, €к≥ були зобов'€зан≥ проводити турист≥в по маршруту ≥ в≥дпов≥дали за њхню безпеку).

—тавленн€' польських властей до украњнського туристсько-краЇзнавчого руху в 30-т≥ pp. було прохолодним. “уристсько-краЇзнавч≥ товариства зазнавали р≥зноман≥тних утиск≥в та перев≥рок. ѕроте б≥льш≥сть з них продовжувало активну д≥€льн≥сть до приходу на зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ рад€нськоњ влади у 1939 р.

Ќапад фашистськоњ Ќ≥меччини на ѕольщу ≥ початок другоњ св≥товоњ в≥йни припинили д≥€льн≥сть краЇзнавчо-туристських товариств на зах≥дноукрањнських земл€х.

Ќаступним етапом формуванн€ основ еколог≥чного туризму став активний розвиток масового туристсько-екскурс≥йного руху в ”крањн≥ в 1960-х pp. ’рущовська «в≥длига» створила передумови дл€ певного п≥днесенн€ соц≥ально-економ≥чного та культурного р≥вн€ житт€. ‘ормуЇтьс€ та зростаЇ планова туристсько-екскурс≥йна ≥ндустр≥€. ѕриродознавч≥ та еколог≥чн≥ аспекти туризму мають розвиток лише в межах шк≥льноњ туристсько-краЇзнавчоњ роботи та самод≥€льного туризму.

ѕост≥йний розвиток соц≥альноњ бази самод≥€льного туризму давав можлив≥сть щороку зб≥льшувати к≥льк≥сть учасник≥в, що пост≥йно займались туризмом, а також учасник≥в поход≥в вих≥дного дн€ ≥ багатоденних некате-гор≥йних поход≥в. «а цей час туристськими орган≥зац≥€ми ”крањни було розроблено понад 2 тис. самод≥€льних маршрут≥в вих≥дного дн€ р≥зного тематичного спр€муванн€. ÷ими маршрутами в ”крањн≥ щороку зд≥йснювали походи ≥ подорож≥ 6,5 млн чол12.

” радах по туризму та екскурс≥€х функц≥онував 121 туристський клуб. “урклуби були основними орган≥зац≥йно-методичними центрами самод≥€льного туризму, що надавали допомогу у створенн≥ туристських секц≥й при орган≥зац≥€х, установах, п≥дприЇмствах.  луби орган≥зовували ≥ проводили масов≥ зльоти ≥ змаганн€, м≥с€чники туризму. ѕрограми њхньоњ д≥€льност≥ включали масов≥ походи вих≥дного дн€, складанн€ туристських норматив≥в комплексу √ѕќ, змаганн€ з туристських навичок, конкурси тощо. „лени туристських клуб≥в залучалис€ також до охорони природи, пам'€ток ≥стор≥њ й культури.

¬агомим чинником розвитку масовост≥ й доступност≥ самод≥€льного туризму була п≥дготовка ≥ навчанн€ громадських туристських кадр≥в. ѕров≥дне м≥сце тут належить  ињвському м≥ському туристському клубу  ињвськоњ м≥ськоњ ради по туризму та екскурс≥€х. ѕри ньому працювала м≥ська школа туризму, що проводила зан€тт€ з ус≥ма категор≥€ми громадських туристських кадр≥в за програмами початковоњ, середньоњ та вищоњ туристськоњ п≥дготовки ≥ середньоњ ≥нструкторськоњ п≥дготовки.

–азом з ”крањнською ф≥л≥Їю ≤нституту п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в туристсько-екскурс≥йних орган≥зац≥й  ињвський м≥ський туристський клуб був орган≥зац≥йно-методичним ≥ навчально-консультативним центром розвитку масового самод≥€льного туризму в м≥ст≥ й республ≥ц≥.

ѕодальше п≥днесенн€ плановоњ та самод≥€льноњ ту-ристсько-краЇзнавчоњ д≥€льност≥ актуал≥зувало потребу у п≥дготовц≥ фах≥вц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, що можна розгл€дати €к етап формуванн€ науково-методичних та дидактичних основ еколог≥чного туризму.

...


ƒжерело: ƒмитрук ќ.ё. ≈колог≥чний туризм: сучасн≥ концепц≥њ менеджменту ≥ маркетингу. -  .: јльтерпрес, 2004. - 192 с. (подан≥ матер≥али (анотац≥њ розд≥л≥в книги) можливо використовувати лише дл€ ознайомленн€. ¬с≥ права належать њх авторам. Ўукайте книжку у книжкових магазинах)

ѕередмова
–озд≥л 1. ≈колог≥чний туризм
1.1. ѕринципи, функц≥њ та завданн€ еколог≥чного туризму
1.2. √носеолог≥чн≥ та ≥сторичн≥ основи еколог≥чного туризму
1.3. ≤нтеграц≥йн≥ та стаб≥л≥зац≥йн≥ основи еколог≥чного туризму
–озд≥л 2.  онструктивно-географ≥чн≥ основи менеджменту еколог≥чного турихму
2.1. ≤новац≥йн≥ основи менеджменту еколог≥чного туризму
2.2. Ќауково-методичн≥ основи менеджменту еколог≥чного туризму
2.3.  онструктивно-географ≥чн≥ та дидактичн≥ основи фаховоњ п≥дготовки менеджера еколог≥чного туризму
–озд≥л 3. ≈колог≥чний туризм в систем≥ еколог≥чного геомаркетингу
3.1. “еоретико-методолог≥чн≥ та практичн≥ засади еколог≥чного геомаркетингу
3.2. ≈колог≥чний туризм в систем≥ урбоеколог≥чного маркетингу
3.3.  онцепц≥€ геомаркетингу еколог≥чного туризму €к базовоњ основи сталого рекреац≥йного природокористуванн€
3.4. ≈колог≥чний туризм у систем≥ сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин
3.5. —усп≥льно-економ≥чн≥ основи та економ≥чний зм≥ст стратег≥чного менеджменту еколог≥чного туризму
3.6. —усп≥льно-економ≥чн≥ чинники розвитку еколог≥чного туризму
3.7. ≈котуристичний потенц≥ал та специф≥чн≥ риси екотуристського продукту
–озд≥л 4. –еал≥зац≥€ концепц≥њ геомаркетингу еколог≥чного туризму
4.1. ќсобливост≥ геомаркетин≥у еколог≥чного туризму
4.2. –озробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. ћаркетинговий проф≥ль екотуриста
4.2.2. —тратег≥њ збуту ≥ прогнозуванн€ потенц≥йного попиту в еколог≥чному туризм≥
4.3. ≈котуристичн≥ геомаркетингов≥ комун≥кац≥њ
¬исновки

 

«акарпатской области




 арпатска€ ѕразднична€ ярмарка Ќаборов


ѕро «акарпатскую область
«акарпатска€ область
“уробъекты «акарпать€
√еографи€ «акарпать€
¬одные ресурсы в «акарпатье
‘лора и фауна «акарпать€
 лимат «акарпать€
«аповедные места «акарпать€
ѕещеры «акарпать€
Ќаселение «акарпать€
 ультура, исскуство «акарпать€
«акарпатска€ музыка
ћонастыри, церкви в «акарпатье
«амки «акарпать€
»стори€ «акарпать€
Ёкскурсоводы по «акарпатью

“уробъекты по районам:
Ѕереговский район
¬еликоберезн€нский район
¬иноградовский район
¬оловецкий район
»ршавский район
ћежгорский район
ћукачевский район
ѕеречинский район
–аховский район
—вал€вский район
“€чевский район
”жгородский район
’устский район

ѕол€на  васова
«акарпатье, село ѕол€на
 оттедж на 8 человек
Ќа территории базы закарпатска€ колыба, футбольное поле, сауна
—лавутич «акарпатье
«акарпатье, село ѕол€на
“ри корпуса с номерами разных категорий. ¬анны с минеральной водой! Ќизкие цены! —вой открытый бассейн!
ƒобавить рекламу
ѕригласите своих туристов
Ќапишите про свою привлекательность. ѕусть все знают про ¬ас!
 арпатска€ ‘орель
«акарпатье, город —вал€ва
Ќа территории отел€ колыба, озеро с рыбой, мини-зоопарк, детска€ площадка! Ќизкие цены!



“еги страницы


ƒругие рекомендованные объекты

—лавутич «акарпатье в ѕол€не

—Ћј¬”“»„ «ј ј–ѕј“№≈

с. ѕол€на, «акарпатье
Ќомера с минеральной водой, открытый бассейн, кафе, хорошие цены
«олота€ ѕодкова

«ќЋќ“јя ѕќƒ ќ¬ј

с. јндреевка, «акарпатье
“урбаза с озерами, дерев€нными коттеджами, открытым бассейном, рестораном-колыбой, детской площадкой
Ёльдорадо

ЁЋ№ƒќ–јƒќ

с. —олочин, «акарпатье
“урбаза с дерев€нными коттеджами, рестораном, в 100 метрах от санатори€ " витка ѕолонины"
“урбаза ѕол€на  васова

ѕќЋяЌј  ¬ј—ќ¬ј

с. ѕол€на, «акарпатье
 оттеджи на 8 человека, ресторан, детска€ площадка, вокруг лес, до санатори€ "—олнечное «акарпатье" 400 метров

»нформаци€ по этому региону  арпат


>>>>>  арпаты (области): «акарпатска€, »вано-‘ранковска€, Ћьвовска€, „ерновицка€

>>>> ѕро «акарпатскую область: туробъекты «акарпать€, географи€ «акарпать€, водные ресурсы в «акарпатье, флора и фауна «акарпать€, климат «акарпать€, заповедные места «акарпать€, пещеры «акарпать€, население «акарпать€, культура, исскуство «акарпать€, закарпатска€ музыка, монастыри, церкви в «акарпатье, замки «акарпать€, истори€ «акарпать€, экскурсоводы по «акарпатью

>>>> «акарпатска€ область (районы и курорты):
Ѕереговский район: Ѕэнэ, Ѕерегово, Ѕоржава, ¬ары, ¬елика€ Ѕегань, ¬еликие Ѕереги, √еча, ƒыйда,  васово,  осонь, ћужиево, ќросиево, „етфалва, „ома, яноши
¬еликоберезн€нский район: ¬еликий Ѕерезный, ¬олос€нка, ¬ышка ( раси€), «абродь,  н€гин€,  острино, ћалый Ѕерезный, –усский ћочар, —оль, —тавное
¬иноградовский район: ¬иноградов, ѕийтерфолво, “исобикень
¬оловецкий район: ¬ерх. √рабовница, ¬оловец, √укливый, ∆дениево, Ћаторка, Ќижние ¬орота, ѕашковцы, ѕодполозье, —котарское
»ршавский район: Ѕронька, ƒолгое, »ршава, ќсой, —уха
ћежгорский район: ¬ерхний —туденый, »зки,  олочава, ћайдан, ћежгорье, Ќижний —туденый, ѕилипец, ѕодобовец, —иневир, —иневирска€ ѕол€на
ћукачевский район: Ѕобовище, ¬еликие Ћучки,  арпаты, ћукачево, —ин€к, „инадиево
ѕеречинский район: ƒубриничи, «аречево, Ћумшоры, ћокра, ѕеречин, “урьи –еметы, “урь€ ѕасека, “урь€ ѕол€на
–аховский район: ¬еликий Ѕычков, ƒеловое, ƒрагобрат,  васы, Ћазещина, Ћуг, –ахов, –остоки, „ерна€ “иса, ясин€
—вал€вский район: √аньковица, √олубиное, ѕавлово, ѕол€на, —вал€ва, —олочин, —тройное, —усково, ”клин, яковское
“€чевский район: Ѕедевл€, Ѕуштыно, ¬елика€ ”голька, √аничи, √рушевое, ƒубовое,  алины,  расна€,  ричево, Ќересница, Ќижн€€ јпша, Ќовобарово, ќльховцы, —олотвино, “ерново, “€чево, ”сть-„орна
”жгородский район: ”жгород, јндреевка, јнталовцы, Ѕарвинок,  аменица,  инчеш, Ќевицкое, ќреховица, ярок
’устский район: ¬ышково, ƒрагово, »за, Ќижнее —елище, ’уст, Ўа€н