Квантовый Календарь
Карпатские ягоды
Купить чан карпатский
Мир Солнца Место Отдыха
Фантазия отель в Поляне
Туристическая база Золотая Подкова
Панорама У Эрики в Поляне

Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу




Аналіз останніх досліджень та публікацій в галузі екологічного маркетингу показав, що для вирішення існуючих екологічних проблем рекреаційного природокористування виключно актуальною є розробка концептуальних теоретико-методологічних основ урбоекологічного маркетингу. Мешканці міст є основними споживачами рекреаційно-туриських продуктів і послуг. Зазначимо також, що саме міста є «батьківщиною» екологічного туризму, тому що тут продукуються всі основні екологічні ідеї, рухи, та формуються свідомі еко-туристи.

Незважаючи на достатньо розроблені методичні та теоретичні аспекти загального маркетингу, їх практичне впровадження навіть на рівні загальних принципів в систему управління міським господарством пов'язано з чималими методичними труднощами. А щодо урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу, то навіть у найбільш розвинених країнах цілісна політика в цій галузі є скоріше винятком, ніж правилом.

Застосування традиційної (компонентної) методологічної бази для дослідження міського середовища з вичлененням специфічних складових міста як єдиного

32 Садченко Е.В. Основы экологического маркетинга. // Економічні инновации. Економіко-скологічні проблеми

природокористування па сучасному етапі Сб. пауч. праць. - Одеса: Інститут проблем ринку й скономіко-скологічних досліджень НАІІ України. - 1999. - Вып. 6. С. 22-31

цілого - житлові будинки, промислові підприємства, адміністративні та ділові будівлі, магазини, культурні і рекреаційні об'єкти та інше скоріше ускладнюють, ніж підтримують традиційні маркетингові підходи.

Практика будь-якого виду маркетингу означає, що необхідно мислити і діяти при організації виробництва і збуту з позицій ринку, тобто насамперед ураховувати інтереси споживачів. Успіх залежить від стратегічного планування, інакше кажучи, фонди, інструменти, методи і види діяльності мають бути організовані, заплановані та контрольовані з позицій задоволення потреб різноманітних груп населення, що реалізує виробничі та підприємницькі завдання і споживає продукти.

У принципі концепція екологічного маркетингу застосовується до виробництва і розподілу будь-яких товарів і послуг в межах міста. Він може ефективно проводитися і на комерційних, і на некомерційних (безприбуткових основах) відповідними адміністративними, приватними і громадськими організаціями. Але відмінність міського продукту та його елементів від звичайних товарів і послуг не дозволяє прямо вивести ур-боекологічний маркетинг та із звичайних форм маркетингу.

Це розходження можна висловити у стислій формі: міський продукт відрізняється від звичайних продуктів маркетингу своєю складністю, просторовими межами, часом існування (користування), багатофункціональністю, керованістю. Проте слід зауважити, що наскільки муніципальні влади можна розглядати як керівні, настільки існують обставини, що перешкоджають їх діяльності. Крім того, виробника міського продукту далеко не завжди можна однозначно ідентифікувати.

Теоретико-методологічні основи концепції урбоекологічного маркетингу доцільно диференціювати відповідно до суб'єкт - об'єктних відношень у основних

видах маркетингової діяльності. Залежно від характеру отримання прибутку, взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності та об'єктом маркетингу, мети маркетингу, особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу виокремлюються його цілком самостійні види, що відповідають певному сегменту на урбоекологічному ринку. При цьому змінюється роль і значимість базових понять традиційного маркетингу (суб'єкт, товар, зовнішнє середовище, мета діяльності) та набуває екологічної та просторово-екологічної (гео-екологічної) інтерпретації. Використовуючи такий підхід, можна виділити наступні види урбоекологічного маркетингу.

За характером отримання прибутку розрізняється комерційний та некомерційний (умовнобезприбутковий та безприбутковий) маркетинг. Комерційний урбоеко-логічнигї маркетинг - виробництво екоснецифічиих «екологічно чистих» товарів, продуктів і послуг, маркетинг природних ресурсів і умов та територій (геомаркетинг), маркетинг комерційної екологічної інформації (комерційних дослідних установ, лабораторій тощо), маркетинг екологічних ідей (ноу-хау) та технологій, маркетинг урбокомпснсаційної зкорекреації, маркетинг комерційної екологічної освіти, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики і т.д.

Некомери,ійний (безприбутковий та умовнобезприбутковий) урбоекологічний маркетинг - це ринкова діяльність учасників екологічних рухів (за охорону природи, за відновлення і підтримку екологічної рівноваги та in.), маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону навколишнього середовища, наукових і громадських програм та грантів, маркетинг екологічної інформації (державних дослідних установ, пунктів моніторингу, лабораторій та громадських експертиз тощо), маркетинг екологічних ідей, гасел та брендів (суди можна віднести маркетинг екологічно-збалансованого споживання), маркетинг екологічної освіти та просвіти, маркетинг інвестицій в екологічні програми (місцевого, регіонального та державного рівнів) та ін.

Залежно від характеру взаємовідносин між основними суб'єктами маркетингової діяльності, мети маркетингу та особливостей об'єкту урбоекологічного маркетингу можна виокремити: урбоекологічний маркетинг товарів і послуг; убоскологічиий маркетинг екоспецифічних («екологічно чистих») товарів, продуктів і послуг; урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів (геомаркетинг); урбоекологічний маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення природного середовища.

Урбоекологічний маркетинг товарів і послуг (звичайний маркетинг), що здійснюється з урахуванням екологічних стандартів, нормативів і обмежень як основного чинника збереження зовнішнього середовища. У цьому випадку метою маркетингу є задоволення звичайних запитів і потреб мешканців міста за допомогою ринку, за умови максимального дотримання існуючих екологічних нормативів та стандартів, а діяльність суб'єктів маркетингу відповідає вимогам природоохоронного законодавства. У якості прикладу такого маркетингу можна розглядати маркетинг, що задовольняє вимогам екологічних стандартів серії ISO 14000.

Урбоекологічний маркетинг екоспецифічних («екологічно чистих») товарів, продуктів і послуг. Його виникнення, і розвиток викликано виокремленням специфічних екологічних потреб у мешканців міста, що пов'язані з екологічними проблемами, які існують у більшості міст та більшою мірою завдяки підвищенню екологічної інформованості населення. В основі розвитку цього виду маркетингу є поняття «екологічної потреби»,

«екологічного товару», «екологічної послуги». Серед дефініції поняття екологічної потреби людини, на перший план висувається потреба в екологічній безпеці. Це найбільш висока за рівнем екологічна потреба, що потребує економ і ко-правового забезпечення основних життєво важливих екологічних інтересів людини, передусім його на чисте, здорове, сприятливе для життя середовище міста. У зв'язку з цим важливим завданням є вивчення механізмів формування екологічних потреб мешканців міст і їх залежності від наявних природно-ресурсних (ландшафтних) умов та рівня соціально-економічного розвитку міста. Мстою урбоекологічного маркетингу еко-специфічних товарів та послуг є задоволення екологічних потреб мешканців міста, вироблення та просування екологічних («екологічно чистих») товарів та послуг, насамперед продуктів харчування, води і товарів першої необхідності. При цьому па урбоекологічний маркетинг екоспецифічних товарів і послуг поширюються всі екологічні нормативні вимоги та стандарти.

Урбоекологічний маркетинг територій, природних умов і ресурсів. За змістом це геопросторовий маркетинг або геомаркетинг, основним суб'єктом якого в Україні є міські адміністрації та міські районні органи влади, а також інші фізичні та юридичні власники та розпорядники природними ресурсами в межах підпорядкованих їм територій. У якості товару тут виступають природні умови і ресурси в межах певних територій, що мають реальне або потенційне комерційне значення. Екологічним цей вид маркетингу є тому, що практично всі природні ресурси є матеріальною (речовинною) основою компонентів геосоціоекосистем міста різноманітного рівня, вилучення або порушення яких неминуче спричинює зміну екологічного стану території. Окрім цього вони є основою існування уявних урбогеосоціоекологічгих ресурсів зокрема пейзажно-естетичних.

Місцеві органи влади, як суб'єкт урбоекологічного геомаркстингу зацікавлені в просуванні геоекологічних територіальних (ландшафтних) ресурсо-товарів до споживачів через створення відповідних інфраструктур в межах рекреаційних зон загального користування, садо-во-дачиих господарств та ін. Основною метою урбоекологічного геомаркетингу є одержання прибутку на основі прямого використання природно-ресурсного потенціалу території (як правило у рекреаційних, бальнеологічних та ін. цілях). Цей вид геомаркетингу є основою для забезпечення урбокомпенсації та стійкого міста.

Урбоекологічний маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення природного середовища. Його основним завданням є збереження і відтворення природних компонентів міського середовища (природних елементів та підсистем в урбогеосоціоекосистемі). Також до цього виду урбогеомаркетингу можна віднести збереження та відтворення генофонду біосфери. Цей сегмент формується на основі діяльності міських зоопарків, дендраріїв, ботанічних садів та різноманітних клубів, товариств і центрів любителів тварин (кіно-логічних, орнітологічних, акваріумістів тощо), а також садово-дачних товариств та величезної кількості аматорів.

Суб'єктом урбогеоекологічного маркетингу в цьому випадку можуть виступати органи влади, громадські організації, політичні партії і рухи. Основним об'єктом маркетингу («товаром») тут є території з унікальними природними та антропогенними ландшафтами (щодо біорізномаиіття та соціокультурного значення), екологічно уразливі природні комплекси, що забезпечують важливі урбокомпепсаційні, середовище відтворюючі та уявні (ландшафтно-інформаційні) функції та ін., що потребують охорони і збереження, а також екологічні

об'єкти (звичайні, рідкісні та зникаючі види фаупи і флори). Ринок формують актуальні та потенційні меценати, спонсори і донори (організації, установи, товариства та окремі особи), що могли б фінансувати відповідні природоохоронні програми, проекти і гранти.

Специфічним видом урбоекологічного геомаркетингу в рамках даного виду є маркетинг квот па забруднення конкретних територій (сертифікати на викиди і скидання забруднюючих речовин). Його основна ідея полягає в тому, що органами муніципального управління встановлюється відповідно до чинної нормативно-правової бази та міжнародних екологічних стандартів певні граничні межі емісії до певних забруднюючих речовин для певних територій міста (включаючи повітряний простір та надра), а розподіл прав на використання цього «ур-богеоекологічпого ресурсу« серед користувачів навколишнього середовища (особливо індустріальних) регулюється ринком.

Інший специфічний видом в межах цього виду є ур-боекологічний геомаркетингу утилізації та переробки побутових та ін. відходів з певних територій міста. У даному випадку органи муніципального управління встановлюються певні квоти та ліценції на асенізацію (вивезення, складування на відповідних полігонах, переробку та утилізацію) побутових та ін. відходів з визначених територій. Розподіл прав на надання асенізаційних послуг та відведення нових ділянок під спеціальні утилізаційно-переробні полігони (сміттєзвалища) регулюється відповідним сегментом урбоекологічного ринку.

Урбоекологічний маркетинг екологічної інформації, екологічних знань і технологій (різновид маркетингу ідей). Цей інтегральний вид Екологічний маркетинг тісно пов'язаний із всіма попередніми видами урбоекологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідні еко-

логічні ноу-хау в процесі маркетингової діяльності (у широкому розумінні цей вид маркетингу включає ринкові механізми створення системи фахової екологічної освіти та широкої екологічної просвіти населення, організацію наукових досліджень із метою одержання нових екологічних знань, розробку екологічно безпечних технологій, аналіз і вдосконалення екологічного законодавства, екологічну експертизу, екологічний аудит і копсалтинг). Суб'єктами маркетингу тут є наукові організації, університети, фірми які спеціалізуються па виробництві екологічних ноу-хау, окремі вчені, дослідники й експерти. У якості товару в цьому випадку розглядається інтелектуальний продукт: програми навчальних курсів та спецкурсів, навчальні посібники і підручники та інше науково-мстодичне забезпечення, програми та гранти наукових досліджень, інноваційні екологічні технології, проекти природоохоронної діяльності, екологічні експертизи і прогнози, моніторингова та дискретна екологічна інформація, тощо. Ринок екологічного маркетингу складають суб'єкти всіх вище розглянутих видів урбоекологічного маркетингу: органи влади різного рівня, підприємці, політичні партії та рухи, громадські організації, навчальні заклади й окремі фахівці екологи (викладачі, науковці) та громадяни.

В галузі практичного застосування концепції урбоекологічного маркетингу та геомаркетингу основною тео-ретико-методологічною проблемою є просторово-часова та геопросторова дскомпозиція. Тому перед тим, як переходити до застосування теорії урбоекологічного геомаркетингу на практиці, варто більш чітко визначитися із самим об'єктом урбоекологічного геомаркетингу.

...


Джерело: Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с. (подані матеріали (анотації розділів книги) можливо використовувати лише для ознайомлення. Всі права належать їх авторам. Шукайте книжку у книжкових магазинах)

Передмова
Розділ 1. Екологічний туризм
1.1. Принципи, функції та завдання екологічного туризму
1.2. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму
1.3. Інтеграційні та стабілізаційні основи екологічного туризму
Розділ 2. Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного турихму
2.1. Іноваційні основи менеджменту екологічного туризму
2.2. Науково-методичні основи менеджменту екологічного туризму
2.3. Конструктивно-географічні та дидактичні основи фахової підготовки менеджера екологічного туризму
Розділ 3. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
3.1. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу
3.2. Екологічний туризм в системі урбоекологічного маркетингу
3.3. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування
3.4. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин
3.5. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту екологічного туризму
3.6. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму
3.7. Екотуристичний потенціал та специфічні риси екотуристського продукту
Розділ 4. Реалізація концепції геомаркетингу екологічного туризму
4.1. Особливості геомаркетиніу екологічного туризму
4.2. Розробка комплексу геомаркетингу
4.2.1. Маркетинговий профіль екотуриста
4.2.2. Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в екологічному туризмі
4.3. Екотуристичні геомаркетингові комунікації
Висновки

 

Закарпатской области


Booking.com



Про Закарпатскую область
Закарпатская область
Туробъекты Закарпатья
География Закарпатья
Водные ресурсы в Закарпатье
Флора и фауна Закарпатья
Климат Закарпатья
Заповедные места Закарпатья
Пещеры Закарпатья
Население Закарпатья
Культура, исскуство Закарпатья
Закарпатская музыка
Монастыри, церкви в Закарпатье
Замки Закарпатья
История Закарпатья
Экскурсоводы по Закарпатью

Туробъекты по районам:
Береговский район
Великоберезнянский район
Виноградовский район
Воловецкий район
Иршавский район
Межгорский район
Мукачевский район
Перечинский район
Раховский район
Свалявский район
Тячевский район
Ужгородский район
Хустский район

Поляна Квасова
Закарпатье, село Поляна
Коттедж на 8 человек
На территории базы закарпатская колыба, футбольное поле, сауна
Славутич Закарпатье
Закарпатье, село Поляна
Три корпуса с номерами разных категорий. Ванны с минеральной водой! Низкие цены! Свой открытый бассейн!
Аква Вита Поляна
Закарпатье, село Поляна
Номера разных каттегорий, есть с кухней. Рядом санаторий, озеро, лечебная база и минеральная вода!



Теги страницы


Другие рекомендованные объекты

Славутич Закарпатье в Поляне

СЛАВУТИЧ ЗАКАРПАТЬЕ

с. Поляна, Закарпатье
Номера с минеральной водой, открытый бассейн, кафе, хорошие цены
Золотая Подкова

ЗОЛОТАЯ ПОДКОВА

с. Андреевка, Закарпатье
Турбаза с озерами, деревянными коттеджами, открытым бассейном, рестораном-колыбой, детской площадкой
Эльдорадо

ЭЛЬДОРАДО

с. Солочин, Закарпатье
Турбаза с деревянными коттеджами, рестораном, в 100 метрах от санатория "Квитка Полонины"
Турбаза Поляна Квасова

ПОЛЯНА КВАСОВА

с. Поляна, Закарпатье
Коттеджи на 8 человека, ресторан, детская площадка, вокруг лес, до санатория "Солнечное Закарпатье" 400 метров

Информация по этому региону Карпат


>>>>> Карпаты (области): Закарпатская, Ивано-Франковская, Львовская, Черновицкая

>>>> Про Закарпатскую область: туробъекты Закарпатья, география Закарпатья, водные ресурсы в Закарпатье, флора и фауна Закарпатья, климат Закарпатья, заповедные места Закарпатья, пещеры Закарпатья, население Закарпатья, культура, исскуство Закарпатья, закарпатская музыка, монастыри, церкви в Закарпатье, замки Закарпатья, история Закарпатья, экскурсоводы по Закарпатью

>>>> Закарпатская область (районы и курорты):
Береговский район: Бэнэ, Берегово, Боржава, Вары, Великая Бегань, Великие Береги, Геча, Дыйда, Квасово, Косонь, Мужиево, Оросиево, Четфалва, Чома, Яноши
Великоберезнянский район: Великий Березный, Волосянка, Вышка (Красия), Забродь, Княгиня, Кострино, Малый Березный, Русский Мочар, Соль, Ставное
Виноградовский район: Виноградов, Пийтерфолво, Тисобикень
Воловецкий район: Верх. Грабовница, Воловец, Гукливый, Ждениево, Латорка, Нижние Ворота, Пашковцы, Подполозье, Скотарское
Иршавский район: Бронька, Долгое, Иршава, Осой, Суха
Межгорский район: Верхний Студеный, Изки, Колочава, Майдан, Межгорье, Нижний Студеный, Пилипец, Подобовец, Синевир, Синевирская Поляна
Мукачевский район: Бобовище, Великие Лучки, Карпаты, Мукачево, Синяк, Чинадиево
Перечинский район: Дубриничи, Заречево, Лумшоры, Мокра, Перечин, Турьи Реметы, Турья Пасека, Турья Поляна
Раховский район: Великий Бычков, Деловое, Драгобрат, Квасы, Лазещина, Луг, Рахов, Ростоки, Черная Тиса, Ясиня
Свалявский район: Ганьковица, Голубиное, Павлово, Поляна, Свалява, Солочин, Стройное, Сусково, Уклин, Яковское
Тячевский район: Бедевля, Буштыно, Великая Уголька, Ганичи, Грушевое, Дубовое, Калины, Красная, Кричево, Нересница, Нижняя Апша, Новобарово, Ольховцы, Солотвино, Терново, Тячево, Усть-Чорна
Ужгородский район: Ужгород, Андреевка, Анталовцы, Барвинок, Каменица, Кинчеш, Невицкое, Ореховица, Ярок
Хустский район: Вышково, Драгово, Иза, Нижнее Селище, Хуст, Шаян